воскресенье, 5 февраля 2017 г.

Українські відповідники до іншомовних слів

Абсолютний
цілковитий
Аванс
завдаток
Автентичний
справжній
Адаптувати
пристосувати
Адекватний
тотожний
Аеродром
летовище
Амбіція
самолюбство
Анархія
безвладдя
Апелювати
звертатися
Аудієнція
приймання
Базувати(ся)
ґрунтувати(ся)
Гарантувати
забезпечувати
Дебати
обговорення
Директива
постанова
Диференціювати
розрізняти, поділяти
Домінувати
переважати
Екстраординарний 
особливий
Ексцес
випад
Елегантний
вишуканий
Ігнорувати
зневажати
Ідентичний
тотожний
Імідж
образ
Імпозантний
ставний
Колізія
зіткнення
Компенсація
відшкодування
Конвенція
угода
Консенсус
згода
Концентрувати
зосереджувати
Координація
погодження
Ліберальний
вільнодумний
Ліквідувати
скасувати, припинити
Лімітувати
обмежувати
Локальний
місцевий
Мемуари
спогади
Нюанс
відтінок
Превалювати
переважати
Репродукувати
відтворювати
Симптом
ознака
Стимулювати
спонукати до дії, давати поштовх
Унітарний
неподільний
Фіксувати
запам’ятати
Пунткуаційні правила

Кома

Розставляючи у реченні коми, слід перш за все орієнтуватися не на інтонацію, а на будову речення, тому що не завжди там, де пауза, ставиться кома, і не завжди там, де кома, робиться пауза.
Одиночні коми ставляться між однорідними членами речення і між частинами складного речення (Я підвівся, поглянув їй у очі).
Якщо вжита одиночна кома, завжди робиться пауза.
Парні коми виділяють з обох боків деякі підрядні речення, відокремлені члени речення і внесення (звертання, вставні і вставлені слова та речення, слова-речення).
Парні коми тому й називаються парними, що вживаються парами: одна ставиться перед відокремленою групою слів, друга- після неї (Спи, моя дитинко, спи).
Але одна з ком не ставиться, якщо відокремлена частина стоїть на початку речення або в його кінці (Не працюючи, нічого в житті не доб'єшся).
Виділена комами з обох частин частина речення промовляється трохи іншим тоном або трохи швидше, ніж все речення.

Кома вживається:
  • між однорідними членами речення, безсполучниково або за допомогою потиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);
  • між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);
  • при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).


Розділові знаки при прямій мові


КРАПКА З КОМОЮ

Крапка з комою вживається:

  • для виділення однотипних частин складного речення: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко);
  • між поширеними членами речення: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький);
  • у кінці рубрик, напр., Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні) та ін.
                  Спрощення в групах приголосних

    Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.
    Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові і на письмі: честь- чесний, пристрасть- пристрасний, область- обласний, користь- безкорисливий.

Винятки становлять:

  • прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на ст (баластний, компостний, контрастний, форпостний);
  • окремі слова: пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, кістлявий, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає).

Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові і на письмі: дощок- дошка, тиск- тиснути, блиск- блиснути, брязк- брязкнути.
Але немає спрощення в словах: брязкнути, випускний, пропускний, скнара, тоскно, рискнути, вискнути (від виск).

суббота, 4 февраля 2017 г.


 Правопис часток




Разом
Окремо
Через дефіс
  частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.

АЛЕ!Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;
 частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу 
 частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

АЛЕ! Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
 частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.
  частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
 частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

АЛЕ! Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.

 частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;


 Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;

 


Позначення часу в українській мові

Помилка розпочинається з того, коли запитують:" Скільки годин?",замість того, щоб запитати: " Котра година?".

   Щоб позначити точний час доби, використовується порядковий числівник з прийменником "о"(об). Отже, о десятій годині.
   Половина години передається за допомогою двох прийменників - "на" і "до" з відповідними порядковими числівниками: пів на десяту й пів до десятої. У такій саме формі треба давати відповідь на за­питання:“Котра зараз година?” - “Пів на десяту” або “Пів до десятої”. На питанняж “О котрій годині (або коли) зустрінемося?”треба відповісти, до­давши на початку фрази ще прийменник "о": О пів на шосту або о пів до шос­тої. Це стосовно позначення точного часу доби.

Розглянемо це детальніше:





          Дев'ята година        











       П'ятнадцять хвилин на десяту      











        Двадцять хвилин на десяту     






    Пів на десяту / половина десятої      









      за чверть десята / чверть до десятої   
            (без п'ятнадцяти десять)                


Фразеологія

Деякі не завжди розуміють значення багатьох фразеологізмів.  Дана стаття стане для Вас невеличкою скарбницею знань.



Фразеологізм
 Означення
 Бити у хвіст і в гриву
 дуже сильно діяти.
  Альфа і омега
початок і кінець, основне.
  Вивести на чисту воду
 викрити кого-небудь у нечесних діях.
 Бути на сьомому небі
 радіти, бути задоволеним.
 Гордіїв вузол
 про складне переплетіння різних обставин; про заплутані питання.
 Десята вода на киселі
 про дуже далеку рідню.
 Знову за рибу гроші
 наполягати на чому-небудь; настирливо домагати­ся чогось; повторювати те саме.
 Міняти шило на швайку
 робити зміни без користі
 Ні за цапову душу
 цілком даремно.
 Пороху не видумає
  мати пересічні здібності.
 Руки нагріти 
 нажитися в нечесний спосіб.
 Порости в пір’я
 змужніти, набратися сил.
 Перейти рубікон 
 зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне рішення.
 Сізіфова праця
 безрезультатна, дуже виснажлива, важка й безкінечна робота.
 Сіль землі 
 найвидатніші представники певної суспільної групи.
 Хоч греблю гати
 дуже багато.
 Як із рога достатку
 невичерпно, у дуже великій кількості.
 Як з гуски вода
 ніщо не впливає, не діє на когось.
 Як собака на сіні 
  ні собі, ні іншим.

Правопис апострофа









Пишеться
 Не пишеться
 після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф!
 після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть інший приголосний. Який належить до кореня, крім р: свято, мавпячий, морквяний, духмяний, медвяний, Святослав;
 після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, крім р: здоров’я, пов’язати, торф’яний, м'ясо, п’єса, в’ється, п’ять, верф’ю; черв’як, арф’яр,  верб’я.
 після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного: буряк, борються, рясно, зоря, рюмсати, крюк;
 після р в кінці складу, якщо чується звук [й]: бур’ян, пір’я, кар’єра, подвір’я, матір’ю;
 після приголосних в іншомовних словах, якщо я, ю, є позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, кювет, пюре.
 після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]: комп’ютер, прем’єра, миш’як, Х’юстон, Рейк’явік;

 після префіксів власне українських та іншомовних слів та першої частини складних слів, основа яких закінчується на приголосний: без’язикий, пів’яблука, возз’єднання, роз’ятрити,  під’їхати, об’єкт, ін’єкція;

 у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко,  Лук’янівка.